«...Відчуло людство, що весна
Розвіяла страшні тривоги, —
Нарешті знищена війна
Травневим громом Перемоги...»
Петро Осадчук.
Кожного року травень нам приносить не тільки весняне розмаїття кольорів,
але й улюблене свято багатьох поколінь — День Перемоги. Цьому великому святу 69
років. На жаль, все меншає кількість людей, які здобули для нас Перемогу і
визволення від фашистського ярма. Ми у вічному боргу перед ними...
Тростянецька районна бібліотека за традицією проводить до Дня Великої Перемоги чимало цікавих заходів, що
запам'яталися різній аудиторії. Не став винятком і нинішній рік.
Найтепліші емоції викликали у школярів 6-б класу СШ№2 сходинки в історію
«Минають роки,
минають віки,
а подвиг житиме завжди», на які вони завітали з нагоди Дня Перемоги до районної бібліотеки для дітей.
Ведуча Валентина Гладун розповіла
дітям, якою ціною дісталася нашому народу перемога у Великій Вітчизняній війні.
Вона звернула увагу на те, що ми повинні
пам’ятати про страшні жертви нашого народу у війні і не дати змоги повернутися
цій біді знову.
З неприхованим
інтересом і увагою слухали школярі гостю заходу: колишнього директора
Тростянецької ЦБС Ольгу Борисівну Вчорашню. Ольга Борисівна, сама
будучи дитиною війни, поділилася з присутніми спогадами
про лихо і горе, що принесла з собою війна, відповідала на запитання присутніх.
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять
всіх тих , хто , захищаючи Батьківщину , склав свою голову в боях з ворогом. Упродовж
свята палав вогонь свічки — символ пам'яті сучасного покоління про Велику
Вітчизняну.
Схвильовано школярі декламували вірші
про війну і Велику Перемогу. Окрасою заходу став виступ учня класу Владислава
Самодай, який на саксофоні виконав попурі із воєнних пісень. Слухачам були представлені
легендарні документальні кадри 9 травня 1945 року — прапор Перемоги над
Рейхстагом, справжнє свято в країні, радість повернення переможців додому... і
все це на фоні улюбленої пісні всіх поколінь «День Перемоги».
Щоб
відтворити обстановку тих трагічних днів , сучасники все частіше звертаються до
документів тих років. І найдостовірніші і найвідвертіші з них - листи фронтовиків .
Зібрані воєдино в книгах на перегляді «Вічний вогонь пам’яті» , вони розповідають про дуже багато
і про багато змушують задуматися...Скільки життів, скільки неповторних доль
вкладено в Перемогу! Час стрімко йде вперед, але наша пам'ять про них живе в
нас, як біль, як борг, як совість.
Немає коментарів:
Дописати коментар