Перегортає пам’ять сторінки, веде туди – на бойові дороги

 

        Не одним сивим пасмом закосичена ця дата — 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 р. закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. 25 років  минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти — своїх чоловіків і батьків.

      Про цю війну сучасне покоління майже нічого не знає. Звичайно, це не їх вина, бо за шкільною програмою курсу історії у навчальних закладах події цієї страшної війни не вивчають. Тому з великою цікавістю учні 7-го та 10-го класів СШ№1 завітали до бібліотеки  на захід ,,Перегортає пам'ять сторінки, веде туди – на бойові дороги”. Ведуча, бібліотекар Ніна Миколаївна Бєльська, розповіла дітям про Афганську війну, про молодих хлопців, які йшли в чужу країну не за орденами і медалями, а свято вірячи, що вони виконують інтернаціональний обов’язок.

Своїми спогадами з учнями поділилися учасники бойових дій в Афганістані Сергій Павлович Сайко та Олександр Анатолійович Расколупов. Вони згадали  скільки горя, бід і страждань принесли нашому народові ці дев’ять років і п’ятдесят один день жорстоких битв в чужому краю. Але й там у далекому Афганістані, радянські воїни проявили найкращі людські якості: мужність, стійкість, благородство. У неймовірно важких умовах бойового життя, далеко від дому, щогодини наражаючись на небезпеку, а часом і на смерть, вони зберегли вірність військовій присязі, військовому і людському обов’язку. Присутні,затамувавши подих , переглянули  хроніку з музею пам’яті воїнів-інтернаціоналістів  “Шураві “, слухали пісні про Афганістан.

     Пам'ять про тих,хто пішов з життя в мирний час буде вічною. Тому хвилиною мовчання було вшановано пам'ять загиблих.

      Захід дав дітям змогу зрозуміти, що найбільшою нагородою для тих, хто уцілів у цій війні є – життя, а для загиблих – це пам'ять.