Дитяча книга в долонях літа

    Упродовж життя ми звертаємось до книги. Книжка – це життєдайне джерело мудрості, без якого не обійтися нікому, бо в ній зібрані всі знання людства. Недарма говориться, що книга – це одне з див світу. Саме добра дитяча книга відіграє важливу роль у житті дитини. Багато поколінь людей виховувалися на прикладах із життя казкових героїв. Усі ми родом із дитинства. І всі нас виховувала і продовжує виховувати казка. Казки – улюблене читання дітей, бо вони допомагають навчити маленьку дитину розпізнавати добро і зло, дбайливо ставитись до природи, поважати старших, бути вірними друзями менших наших братів. Сьогодні її величності Казці ми присвячуємо нашу зустріч з учнями 1-б класу спеціалізованої школи №5, які 23-го травня завітали до районної бібліотеки для дітей. Дітям була проведена літературна година”Дитяча книга у долонях літа”.
  Бібліотекарі підготували  і  провели справжнє театральне дійство. Ведуча Гладун В.В. запросила всіх присутніх до чарвного міста Книгоград. Подорожуючи по карті міста , діти побували на Казковій вулиці, прогулялися Алеєю Поезїї, побували на галявині Веселих Оповідок. На свято завітали казкові герої: Червона Шапочка ( Бруєва В.В.) і Бармалей (Кулініч Р.М.). Разом з ними діти розважалися, відгадували загадки, брали активну участь в літературній вікторин і”Впізнай казку”,  грались.  Школярам був запропонований інформаційний огляд  видань для  дітей”Літнє меню для книгоїдів”.   
   Це свято переконало всіх, що книга продовжує відігравати велику роль у розвитку особистості, формує почуття дитини, виховує інтерес до читання книг, багато з яких було представлено на перегляді літератури ”Казки для Тимоша і Оксаночки”.  У комп’ютерній залі малеча переглянула улюблені мультфільми , в читальній залі бібліотекарі запропонували дітям дитячі журнали.

  

  

Обговорення книги А.А.Дімарова ,,Блакитна дитина’’

        Анатолію  Андрійовіичу Дімарову, справжне прізвище якого Анатолій Андрійович Гарасюта, 5 травня виповнюється 90років. Народився він у Миргороді на Полтавщині в учительській сім’ї . У гроно талановитих майстрів української прози ім’я Анатолія Дімарова вписувалось повільно й важко.

Найулюбленішим жанром письменника стали історії-сільські, містечкові, міські. Письменницька праця складалася не зовсім так, як мріялось. А все через те,що писав у своїх творах життєву правду про українських людей, зображував їхні долі в реальних умовах. Правда для Анатолія Дімарова - синонім життя.

Письменник написав кілька захоплюючих книжок для дітей ,,Блакитна дитина ’’, ,,На коні  і під конем’’ ,Про хлопчика, який не хотів їсти’’, ,,Для чого людині серце’’, ,,Друга планета’’, ,,Тирлик’’.

        ,,Блакитна дитина’’-це чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослого письменника про реальне власне дитинство з його позитивом і негативом. Це автобіографічна повість, в якій показана доброта, любов, розуміння, взаємопідтримка в українській родині, внутрішня гідність і повага до людей юного героя. З метою навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою 18 травня в шостому класі ЗОШ№1 пройшло обговорення книги Анатолія Дімарова,,Блакитна  дитина’’ яке провели бібліотекарі Гладун В.В., ,Кулініч Р.М. Був підготовлений перегляд літератури ,,А.Дімарову-90!’’ 

Діти обмінялись думками, про прочитане, зробили аналіз   художнього твору, дали колективну оцінку книзі.

        Після проведеного заходу значно підвищився інтерес користувачів до творів А.ДІмарова.

Конкурс дитячих малюнків “Намалюй Травень! Намалюй Перемогу!”

Мета конкурсу:  виховання молодого покоління на кращих зразках служіння Батьківщині.

   З нагоди 67-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні районна бібліотека для дітей оголосила конкурс дитячого малюнку “Намалюй Травень! Намалюй Перемогу!”. Конкурс тривав з 1-го по 11-те травня. Участь у ньому взяли найменші наші користувачі: школярі 1-х класів шкіл міста .  Перемогу здобула учениця 1-А класу СШ№5 Кулініч М.Р.  Переможниця отримала солодкі подарунки.

Вистава лялькового театру книги “Світлячок”.

Ляльковий театр – це театральне видовище, в якому діють ляльки. Основною ідеєю лялькового театру є здатність за допомогою ляльок створити виставу, що може бути розвагою або культ урною подією. Головною неодмінною рисою будь-якої вистави є вміння розважати глядачів, а часом не лише спонукати посміятись, а й поміркувати. 

        Ляльковий театр книги “Світлячок” створений в районній бібліотеці для дітей  в 2011 році завдяки проекту “Бібліоміст”.

11 травня в бібліотеці відбувся показ лялькових вистав “Червона шапочка “ і “Лисичка та журавель “ для наймолодших глядачів групи “Колобок “дитячого садочка “Калинка”. Казки зацікавили глядачів , вони співпереживали із героями вистав, сміялися,  хвилювалися і бурхливо реагували на захоплюючі епізоди.  Після закінчення вистави бібліотекарі познайомили дошкільнят з дивовижними ляльками, які оживають, розмовляють і дарують казкову насолоду.

За цвіт життя завдячують онуки полеглим і посивілим солдатам

9-те Травня - свято з свят!

Вітрило на вітрах свободи.

Це наш народ, це рідний наш солдат

Порятував усі народи.

ХХІ століття. Все далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День Перемоги, і ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя. Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів у Велику Вітчизняну війну ніколи не може бути забутим. Дорогою ціною заплатив наш народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Історія не знає більш жахливих злочинів, ніж ті, що вчинили гітлерівці. Фашистські орди перетворили в руїни десятки міст і сіл нашої країни. Вони вбивали і катували радянських людей, не шкодуючи жінок, дітей, людей похилого віку. Якщо за кожного загиблого у Другій світовій війні оголосили хвилину мовчання, світ мовчав би 50 років.

    Забути минуле – означає зрадити пам’ять про тих, хто поліг в боях за щастя Батьківщини.

    З метою виховання в учнів поваги до  героїчних подвигів нашого народу, формування патріотичних почуттів гордості за старше покоління, вшанування пам’яті тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни, в районній дитячій бібліотеці 8-го травня пройшов урок мужності “За цвіт життя завдячують онуки полеглим і посивілим солдатам”. На захід завітали учні 6-а класу спеціалізованої школи №5. Для дітей був підготовлений перегляд літератури “Вічна пам’ять загиблим, вічна слава живим!”, за  допомогою якого школярі більше дізналися про війну 1941-1945 років. Ведучі Гладун В.В., Кулініч Р.М. розповіли про великий подвиг захисників і визволителів нашої держави, про всю жорстокість, з якою гітлерівці знищували наш народ. Запрошена Ольга Борисівна Вчорашня, яка має статус дитини війни, поділилася спогадами про ті страшні роки, свідком і учасником яких вона була, коли фашистські окупанти не щадили ні малого, ні старого І відповіла на запитання школярів. Запаленою свічкою і  хвилиною мовчання присутні вшанували  пам’ять загиблих солдат, які віддали своє життя в ім’я миру і спокою, не доживши до сьогоднішніх днів.. Прозвучали вірші про Велику Вітчизняну війну. В комп’ютерному залі учасники заходу і гості продивились короткометражні фільми про події 1941-1945 років.

            Ми схиляємось  перед доблесними фронтовиками і працівниками тилу за величезний внесок у велику Перемогу.

       

Чорнобиль: вічний спомин і гіркий біль

26-й чорнобильський квітень. 26 квітня - чорна дата України.

      Як і нинішнього, того квітневого дня 26 років тому смарагдовими бруньками на деревах, зеленню трав і квітів, радісним і веселим щебетанням птахів в Україну прийшла справжня весна – красуня. В українців жевріли нові надії і сподівання – невдовзі тепле літо, приємні дозвілля, відпочинок, і раптом як у незабутньому    1941-му обірвалося мирне, спокійне життя. О першій годині 23 хвилини 40 секунд 26 квітня, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну тишу. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення. Радіоаційного забруднення зазнало майже 50 відсотків України. На квітучій українській землі з'явились пусті міста й села, мертвий ліс, в який не можна ходити , сади з яблуками, насиченими  радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо стало ворогом. 90 Херосім – так розцінюється чорнобильська катастрофа.

     27-го квітня в стінах дитячої бібліотеки для учнів 5-б класу спеціалізованої школи №2 була проведена година пам’яті “Чорнобиль – вічний спомин і вічний біль”. На зустріч зі школярами були запрошені свідки і учасники ліквідації чорнобильської аварії Ахмедов Магерам Кирим огли і Гордієнко Володимир Миколайович. Вони поділилися своїми спогадами про  ті тяжкі для всієї країни часи. Запаленою свічкою і хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів. За допомогою перегляду літератури “Чорнобиль – зболена душа “, діти познайомились з невідомими фактами і творами про найстрашнішу екологічну катастрофу  ХХ століття. В комп’ ютерній залі присутні переглянули короткометражні фільми про аварію на ЧАЕС та охорону навколишнього середовища.

       Нехай у цей день тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям та милосердям. 

Нехай земля квітує всюди – природу збережемо, люди!

“Природа – вічне джерело людської творчості, людського  мислення”

                                                                                            М.Рильський

       Поняття Батьківщина для кожного з нас пов’язане з образами нашої благословенної природи. Туманний ранок і осінній день, гречане поле  і літній нескінченний степ, солов’їний гай     і вишневий  садок – усе це зливається в єдиний образ рідного краю.

     “Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ані глибше в неї проникнути… вона вічно говорить з нами І не видає своїх таємниць…вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла…Вінцем її є любов” ,- наголошував Й.В.Гете. Природа і Вітчизна невіддільні. Знати, а тим паче берегти цей духовний союз – наш святий і непорушний обов’язок. Природа – наше національне багатство, треба любити землю, на якій ми народилися, бо тоді годі від неї чекати відповідальності. Порушення споконвічного живого єднання людини з природою таке ж протиприродне, як і порушення прадавніх народних традицій у сфері духовної культури.

      “Нехай земля квітує всюди – природу збережімо, люди!” під такою назвою пройшло літературне свято, на яке 25 квітня до районної дитячої бібліотеки завітали учні 5-а класу спеціалізованої школи №2. Підготували його і провели бібліотекарі Гладун В.В., Кулініч Р.М., Бруєва В.В. Мета заходу – розширити знання учнів про природу, її красу та багатство, навчити дітей захищати і берегти навколишнє середовище, виховувати любов і повагу до рідної землі. Гортаючи сторінки літературного свята, діти дізналися про забруднення повітря і річок,про те що природа карає нас за нерозумне ставлення до неї. Карає Чорнобилем, нітратами, парниковим ефектом, озоновими дірами, посухами, голодом, страшними хворобами, вкорочуючи віку людству. Школярі прослухали правила поводження на пророді, ознайомились з творчістю поетів і письменників, таких як Л.Костенко, М.Рильський, П.Усенко, О.Пушкін, М.Підгірянка, які в своїх творах оспівують красу і велич  природи. Для користувачів був  підготовлений перегляд літератури  “Красою душу напоїти”, А також проведений бібліографічний огляд  літератури “Любімо світ, в якому живемо!”. В комп’ютерному залі учні передивися слайд – шоу про охорону природи і прийняли участь у природничій вікторині “Зігріємо землю своєю любов’ю”.